«««Назад| Оглавление | Каталог библиотеки | Далее »»»

Прочитано: 27%

         Почти через 20 лет в своём панегирике Шептицкому, изданном в 1937 году в Филадельфии, Лонгин Цегельский сделал ценное признание: "Украiнськi державнi провiдники думали над введенням унii згори, з уряду, по всiй Украiнi та над покликанням митрополита Андрiя на патрiарха всiэi Украiни. Унiэю вони думали раз i назавжди вiдгородити Украiну вiд Москви й азiйства, наблизити ii до Заходу i до його культури" {Лонгин Цегельський, Митрополит Андрiй Шептицький. Короткий життупис. Фiладельфiя, 1937}.
         Это же Цегельский повторяет в оде Шептицкому "Украiнський патрiарх". Здесь Цегельський приводит запись своего разговора с главой Директории, который состоялся 19 декабря 1918 года. Вот отрывок из этого диалога:
         "А що там поробляэ Ваш Шептицький? - звернув Винниченко нагло на iншу тему.
         Я розповiв, що митрополита Шептицького iнтернували поляки в св. Юрi.
         - Ми його визволимо, - зареагував Винниченко. Я чекав на те, як собi Винниченко уявляэ це визволення, але вiн був настiльки реальний, що волiв на цю тему мовчати.
         - Бiда, - продовжував по хвилi Винниченко, - що ми не маэмо такоi людини, як Шептицький, щоб поставити ii на чолi украiнськоi православноi церкви. Э владика Платон у Сибiру, щирий украiнець, але, мабуть, оженився з якоюсь учителькою. Та э ще Димитрiй у Чернiговi. Також щира украiнська душа, але надто любить вихилити лишню чарку. А що ви сказали б на те, якби ми забрали Шептицького до Киэва на митрополита всiэi Украiни?
         - Шептицький на православного митрополита не пiде, - вiдказав я.
         - На якого там православного!.. Очевидно, що на унiатського. Православ'я скасуэмо. Це ж воно нас завело пiд царя схiдного, православного, то воно проводило обмосковлення Украiни. Православ'я завжди буде гравiтувати до Москви. Ваша унiя добра для вiдрiзнення i вiд Польщi i вiд Москви. Унiат iз природи стаэ украiнцем. Скличемо синод эпiскопiв, архiмандритiв та представникiв мирян з Украiни i порадимо iм прийняти унiю, а Шептицького поставимо на чоло. Ще й порозумiэмося з Римом, щоб його зробив патрiархом Украiни. Чи не добре це звучить?.. Ви думаэте - я жартую?..
         У душi я радiв цьому плановi, - продолжает Цегельский, - та всё-таки висловив побоювання щодо труднощiв iз православним духовенством та з протиунiатським наставленням, створеним i культивованим Москвою.
         Эрунда! - гарячився Винниченко. - Це - революцiя, I всё старе ломиться. А хто незгiдний, нехай посмiэ... Заарештуэмо яких два-три десятки заiлих старозаконникiв, збавимо парафii i хлiба цього чи того, то решта присяде. А украiнський сантимент доконаэ решти. Вiдгородимо Украiну муром унii вiд Москви раз назавжди" {Лонгин Цегельський, Украiнський патрiарх // Спомини, Нью-Йорк, Париж, Сидней, Торонто, 1994}.
         Комментарии, как говорится, здесь излишни. Вот только сегодня слышим призывы, словно под копирку написанные с речей бездарных и разрушительных демагогов, ввергнувших однажды Украину в братоубийственную рознь.

«««Назад| Оглавление | Каталог библиотеки | Далее »»»